Zbroja – pancerz
Pancerz został wykonany w Japonii na przełomie XVII i XVIII wieku. Niemal całą powierzchnię napierśnika zajmuje wygrawerowany sanskrycki znak „Bonji”. Tak nazywa się popularne w Japonii bóstwo buddyjskie Bodhisattva (przyszły Budda) – Fudō Myō-ō. Chroni przed siłami zła, to najważniejszy z pięciu „władców światła”, jego żywiołem jest ogień. To także surowy, boski wojownik budzący strach; nie tonie w wodzie, nie płonie w ogniu, pokonuje zło i moralnie wspiera ludzi. Chociaż wygląd Fudō Myō-ō sugeruje, że jest wściekły, w rzeczywistości pozostaje on spokojny i beztroski.
Sanskryt odgrywał w Japonii podobną rolę w tekstach religijnych jak łacina w Europie. Stylizowanie go na hieroglify jest adaptacją i reinterpretacją tego, co uniwersalne, jako tego, co narodowe. Połączenie sacrum (imienia Bodhisattva) z wymiarem użytkowym (rynsztunku ochronnego) tworzy harmonijną przestrzeń, niczym mobilna, prywatna, jednoosobowa świątynia, w której przebywa żołnierz w trakcie służby wojskowej. To połączenie wewnętrznego spokoju z zewnętrzną agresją.
Корпусний обладунок
Виготовлений у Японії у XVII – XVIII ст. Майже вся поверхня нагрудника зайнята викарбуваним «Бондзі» – санскритським написом, стилізованим під ієрогліфи. Це ім’я популярного в Японії буддійського божества-бодхисаттви (майбутнього Будди) – «Фудо-мьо». Він – захисник від злих сил, центральний з п’яти «світлих правителів», стихією якого є вогонь, суворий, божественний воїн, що вселяє благоговійний трепет, який у воді не тоне, у вогні не горить, перемагає зло і морально підтримує людей. І хоч ззовні він виглядає розлюченим, внутрішньо Фудо-Мьо – втілення всемогутньої сили – спокійний і безтурботний.
Санскрит у релігійних текстах Японії відігравав роль, схожу до латини у Європі. Стилізація його під ієрогліфи є припасуванням, переосмисленням універсального до національного. А поєднаннання сакрального (імені бодхісатви) з утилітарним (захисного спорядження) утворює гармонійний простір, неначе мобільний приватний одноособовий храм, у якому знаходиться воїн в часі мілітарного служіння. Внутрішній спокій при зовнішній агресивності.
Body armour
Made in Japan in the 17th – 18th centuries. Almost the entire surface of the chest armour is covered by an engraved ‘Bondi’ inscription in Sanskrit, stylised as hieroglyphs. This is the name of Fudo Myo-o (Фудо-мьо), the popular Japanese Buddhist bodhisattva deity (the future Buddha). He is a defender against evil forces, the central figure of the five ‘rulers of light’, whose element is fire, a harsh, divine warrior who inspires awe, does not sink in water, does not burn in flames, conquers evil, and supports people morally. Although he looks angry from the outside, Fudo Myo-o (the embodiment of almighty power) is calm and carefree within.
Sanskrit played a role in the religious texts of Japan, similar to Latin in Europe. Its hieroglyphic adaptation is a rethinking of the universal and the national. A combination of the sacred (the bodhisattva’s name) with the utilitarian (protective equipment) forms a harmonious space, like a mobile, private, one-person temple with a warrior inside during the time of military service. Internal calm with external aggression.