Portret Marii Kazimiery Sobieskiej
Jest to dzieło nieznanego autora, pochodzące z drugiej połowy XVII wieku, w którym królowa Rzeczypospolitej Obojga Narodów występuje jako Święta Maria Magdalena. Do 1940 roku dzieło to znajdowało się w zbiorach Muzeum Narodowego im. króla Jana III we Lwowie – płótno zakupiono w 1930 roku od Gustawa Soubise-Bisiera, o czym świadczy odpowiedni wpis w Dzienniku nabytków: „Maria Kazimiera d’Arquien, żona Jana III, jako Maria Magdalena”.
Badacze wskazują dwie interpretacje tego portretu. Płótno to jest uważane za prawdopodobny kryptoportret Marii Kazimiery. Również wizerunek Marii Magdaleny interpretuje się jako „ukryty portret” królowej Marii, nie należy on jednak do całkowicie „zeświecczonych” wizerunków świętej. W grocie przedstawiono Marię Magdalenę z głową pochyloną w lewo, ręką spoczywającą zaś na skalnej półce, na której umieszczono jej tradycyjne atrybuty. Wyobrażono więc kielich z pokrywką, który można powiązać nie tylko z tekstem biblijnym, ale także z legendarną biografią świętej. W pobliżu można zobaczyć biżuterię: kolczyki, pierścionki, naszyjnik z pereł, przypinkę i srebrne pudełko, będące pamiątką nawrócenia Marii Magdaleny, momentu, w którym uświadomiwszy sobie własną grzeszność, wyrzekła się kosztowności. Przed nią ułożone są owoce i warzywa, które można interpretować jako symbole próżności albo też w ten sposób artysta zamierzał przedstawić jej ascetyczne życie na pustyni. Trzymając prawą rękę na czaszce, Maria Magdalena trzyma krucyfiks, uznaną ikonograficzną formułę pokuty i spowiedzi przed Bogiem. Sztylet i kańczug przywodzą na myśl „arma Christi”, narzędzia Męki Pańskiej.
Biorąc pod uwagę specyfikę interpretacji obrazu, wizerunek Marii Magdaleny można zaliczyć do przykładów malarstwa religijnego, zwłaszcza że dzieło zostało wzbogacone o ważny szczegół – nimb nad głową świętej, którego nie umieszcza się zwykle w kryptoportretach. Chociaż nie wyklucza się, że to jest późniejszy dodatek.
Портрет Марії Казимири Собєської
pоботи невідомого автора ІІ половини XVII ст., де королева Речі Посполитої постає в образі святої Марії Магдалини. До 1940 р. цей твір належав до збірки Національного музею ім. короля Яна ІІІ у Львові — полотно придбали у 1930 р. у Ґустава Субіз-Бізьє, про що свідчить відповідний запис у „Dzienniku nabytków“: „Марія Казимира д’Аркен, дружина Яна ІІІ, як Марія Магдалина“.
Є дві версії дослідників трактування цього портрету. Це полотно вважають ймовірним криптопортретом Марії Казимири. Також образ Марії Магдалини інтерпретують як „прихований портрет“ королеви Марії Казимири. Втім, він не належить до цілком „секуляризованих“ зображень святої. Марія Магдалина представлена у гроті — схиливши голову на ліву руку, вона спирається на скелястий виступ, на якому розміщені її традиційні атрибути: чаша з накривкою, що могла бути пов’язана не лише з біблійним текстом, а й із легендарною біографією святої. Поряд можна бачити прикраси — сережки, перстні, намисто з перлів, шпильку і срібну шкатулку — як нагадування про момент навернення Марії Магдалини, коли вона, усвідомивши власну гріховність, відмовляється від коштовностей. Перед нею розкладені фрукти і плоди, які могли трактувати як символи марноти, або у такий спосіб художник мав на меті відобразити її аскетичне життя на безлюдді. Поклавши праву руку на череп, Марія Магдалина тримає Розп’яття — це усталена іконографічна формула для позначення каяття і сповіді перед Богом. Стилет і нагайка тут є стилізованим зображенням „Arma Christi“, знаряддями Страстей Христових.
Зважаючи на особливості інтерпретації сюжету, образ Марії Магдалини можна було б зараховувати до зразків релігійного малярства, тим більше, що в роботі є важлива деталь — німб над головою святої — яка звично відсутня у криптопортретах. Хоча не виключено, що це пізніше доповнення.
Portrait of Marie Casimire Sobieska
by an unknown author in the second half of the 17th century, where the Queen of the Polish–Lithuanian Commonwealth appeared in the image of St Mary Magdalene. Until 1940, this work belonged to the collection of King John III National Museum in Lviv – the canvas was purchased in 1930 from Gustave Subiz-Bizier, as evidenced by the corresponding entry in catalogue: ‘Marie Casimire d’Arquien, wife of John III, as Mary Magdalene’.
There are two versions of researchers interpreting this portrait. This canvas is considered a likely cryptoportrait of Marie Casimire. The image of Mary Magdalene is also interpreted as a ‘hidden portrait’ of Queen Marie Casimire. However, it does not belong to the sufficiently ‘secularised’ images of the saint. Mary Magdalene is represented in the grotto – leaning her head on her left hand, she relies on a rocky ledge on which her traditional attributes are placed: a bowl with a cover, which could be associated not only with the biblical text but also with the legendary biography of the saint. One can see jewellery near her – earrings, rings, a necklace of pearls, a pin, and a silver casket – as a reminder of Mary Magdalene’s conversion when she abandons her jewellery upon realising her own sinfulness. Fruits and yield are laid out in front of her, which could be interpreted as symbols of vanity, or perhaps the artist intended to depict her ascetic life in the desert in this way. With her right hand on the skull, Mary Magdalene holds the Crucifix, an established iconographic formula for repentance and confession to God. The stiletto and the whip here are a stylised image of Arma Christi, tools of the Passion of Christ.
Given the peculiarities of the interpretation of the plot, the image of Mary Magdalene could be counted among the examples of religious painting, especially since there is an important detail in the work – a halo over the head of the saint, which is usually absent in cryptoportraits. However, this could have been added later.